Практична робота № 7.
ТЕМА: Методи аналізу бізнес-процесів.
Побудова моделей процесів за допомогою IDEF-технології в MS Visio
МЕТА: Набути
навички по створенню IDEF0-діаграм для
бізнес-процесів в програмі MS Visio.
ТРИВАЛІСТЬ: 6 години.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:
ПК, пакет Microsoft Office.
Теоретичні відомості
За допомогою простої графічної
мови IDEF0 система, яку необхідно
змоделювати, може бути відображена у вигляді набору функціональних блоків,
пов’язаних між собою.
Функціональний блок відображається у вигляді прямокутника і представляє собою конкретний бізнес-процес у системі. Назва кожного функціонального
блоку формулюється за допомогою
словосполучень з дієсловами
(наприклад "надає послуги", а не "надані послуги").
Кожний з чотирьох боків функціонального блоку має своє певне
призначення:
·
Верхній бік – "Управління" (Control);
·
Лівий бік – "Вхід" (Input);
·
Правий бік – "Вихід" (Output);
·
Нижній бік – "Механізми" (Mechanism).
Кожний функціональний блок у рамках розглянутої
системи повинен мати свій унікальний
ідентифікаційний номер (рис. 1.1).
Рис.
1.1 Функціональний блок.
Нумерація блоків і
діаграм. Усі функціональні блоки IDEF0-діаграм нумеруються. У
більшості випадків використовується префікс А, номер блоку проставляється за
префіксом. Контекстний блок завжди має номер А0. Префікс
залишається незмінними для
кожного блоку моделі. Номер вказує
на рівень декомпозиції блоку, для кожного рівня
у кінці номера додається
одна цифра (наприклад: А0 декомпозований у А1, А2, А3 і т. д.; А1 декомпозований
у А11, А12, А13 і т. д.).
Стрілки. Існує чотири
основні типи стрілок, кожний з яких приєднується до свого боку функціонального блоку.
Для назви стрілок
використовують іменники, які відображають людей, місця, речі, ідеї,
події тощо. У різних джерелах
стрілки можуть мати різні назви:
інтерфейсні стрілки, дуги,
потоки та ін. Основне призначення стрілок полягає у відображенні елементів системи, які обробляються функціональним блоком або здійснюють новий вплив на бізнес-процес, відображений даним функціональним блоком.
1. Вхідні стрілки характеризують
сировину, матеріали або інформацію, яка перетворюється функціональним
блоком для створення виходу
(продукту, дії, інформації).
Наявність вхідних стрілок необов’язкова,
так як деякі блоки нічого
не перетворюють і не змінюють.
2. Стрілки
управління відповідають за регулювання виконання функціонального блоку та отримання
визначеного виходу у результаті його виконання. Управління може здійснюватися у вигляді правил, інструкції, законів, стандартів, процедур та ін. Впливаючи на роботу блоку, воно не споживається і не трансформується у результат. У випадку, коли метою функціонального
блоку є зміна правила, інструкції,
стандарту і т. д., стрілка,
яка містить відповідну інформацію, розглядається не як управління, а як вхід. У випадках, коли не ясно, до якого
типу віднести стрілку, краще віднести її до управління, поки не з'ясується правильний тип.
3. Стрілки
механізмів позначають ті ресурси, які
потрібні для перетворення входів у виходи. Ресурсами можуть бути люди, машини, обладнання та ін. Цей тип стрілок
не є обов’язковим.
4. Вихідні стрілки характеризують
продукцію, матеріали, інформацію, отриману у результаті роботи функціонального блоку. Дія, що виробляє жодного
чітко визначеного виходу, не повинна моделюватися.
При моделюванні предметних
областей, де виходами є дані,
назви стрілок
входу і виходу повинні різнитися (наприклад: "Попередні дані про пацієнта" на вході та "Підтверджені дані
про пацієнта" на виході).
Тунелювання. Часто виникають випадки,
коли окремі стрілки не має сенсу розглядати у дочірніх діаграмах нижче певного
рівня у ієрархії, або, навпаки, окремі стрілки не мають практичного сенсу вище
певного рівня. Для розв’язання
подібних задач у методології IDEF0 передбачене тунелювання. Позначення "тунелю" (Arrow Tunnel) у вигляді двох круглих дужок
навколо початку стрілки
означає, що ця стрілка не була
успадкована від функціонального батьківського
блоку і з'явилася тільки на
цій діаграмі. У свою чергу, те саме позначення навколо кінця стрілки означає,
що у дочірній відносно до цього блоку діаграмі ця стрілка відображатися і розглядатися не буде. Найчастіше,
окремі об’єкти і відповідні їм стрілки не розглядаються на
деяких рівнях ієрархії – у такому випадку вони спочатку "занурюються у тунель", а потім, при необхідності, "повертаються з
тунелю".
Декомпозиція. Принцип декомпозиції застосовується при розподілі складного процесу на складові частини. Декомпозиція дозволяє подати модель системи у вигляді ієрархічної структури окремих діаграм, що робить
її менш перевантаженою
і легко сприйнятливою.
IDEF0-модель завжди починається з подання системи як єдиного цілого – одного функціонального
блоку з стрілками, що виходять за межі розглянутої області. Така діаграма
з одним функціональним блоком є батьківською
і називається контекстною. У процесі
декомпозиції, функціональний
блок, який у контекстній діаграмі відображає систему як єдине ціле, деталізується
на іншій діаграмі. Отримана діаграма другого рівня складається
з функціональних блоків, що відображають головні підфункції функціонального блоку контекстної
діаграми, і є дочірньою по відношенню до нього. Кожна з підфункцій
дочірньої діаграми може бути деталізована аналогічним шляхом при цьому усі стрілки, які
входять у даний блок або виходять з нього, фіксуються на дочірній діаграмі. Таким чином зберігається структурна цілісність
IDEF0-моделі.
Приклад виконання роботи
Створити IDEF0-діаграму
для бізнес-процесу Закупівля
комплектуючих.
Підприємству потрібно
купити комплектуючі вироби для продовження випуску своєї продукції. Отримавши інформацію
про недостатню їх наявність на складі, менеджер з закупівель складає
специфікацію замовлення. Потім підприємство, проаналізувавши і відібравши
пропозиції постачальників, укладає договір про постачання і закуповує необхідну
кількість комплектуючих. Доставку на склад здійснюють транспортним засобом
підприємства.
Спочатку
проаналізуємо, які основні етапи включає даний процес:
1.
Визначення потреби.
2.
Формування специфікації замовлення.
3.
Пошук постачальника.
4.
Придбання виробів.
5.
Доставка.
Для кожного з цих етапів визначаємо
входи, виходи, управління і механізми:
1. Для процесу Визначення потреби:
1.1. Входи:
Інформація про складські залишки.
1.2. Виходи: Заявка
на придбання.
1.3. Управління:
1.4. Механізми:
Виробничий відділ.
2. Для процесу Формування специфікації замовлення:
2.1. Входи: Заявка на
придбання.
2.2. Виходи:
Специфікація замовлення.
2.3. Управління:
Нормативні документи.
2.4. Механізми:
Виробничий відділ.
3. Для процесу Пошук постачальника:
3.1. Входи:
Пропозиції постачальників.
3.2. Виходи: Інформація
про постачальника.
3.3. Управління:
Специфікація замовлення; Методика пошуку постачальників.
3.4. Механізми:
Менеджер з закупівель.
4. Для процесу Придбання комплектуючих:
4.1. Входи:
Інформація про постачальника.
4.2. Виходи: Зобов’язання
перед постачальниками; Придбані вироби.
4.3. Управління:
Специфікація замовлення.
4.4. Механізми:
Менеджер з закупівель.
5. Для процесу Доставка комплектуючих:
5.1. Входи: Придбані
вироби.
5.2. Виходи:
Комплектуючі вироби на складі.
5.3. Управління:
5.4. Механізми:
Транспортний відділ.
1. Створення контекстної діаграми. Для створення
контекстної діаграми вибрати шаблон Схема
IDEF0. Побудувати Блок
заголовка і впишемо в його властивості номер вузла А-0, назва процесу – Закупівля комплектуючих, номер креслення
1.
Перетягнути Блок действия на робоче поле. У вікні вказати назву (Закупівля комплектуючих), ідентифікатор
(А0) і назву діаграми, яка буде на
іншому аркуші детальніше описувати цей процес (А0).
Підвести до блоку процесу з усіх боків стрілки за
допомогою фігури Односторонній соединитель і підписати їх. Стрілки повинні містити всі
входи, виходи, механізми й управління процесу.
2. Декомпозиція процесу. Додати новий аркуш А0. Розмістити на ньому Блок заголовка і вписати в його властивості номер вузла А0, назву процесу Закупка комплектуючих, номер креслення 2.
Для кожного з етапів
процесу використати фігуру Блок действія і задати назву етапу, його ідентифікатор (А1,
А2, …). Якщо цей етап описують детально на іншому аркуші, то вказати номер
цього аркушу.
До кожного блоку
підвести стрілки відповідно до проведеного аналізу. Для з’єднання самих блоків
використати Соединительная линия IDEF0.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ
Завдання 1. Створити IDEF0-діаграму (контекстну та декомпозиції) для бізнес-процесу
визначеного в вашій курсовій роботі.
Завдання 2. Оформити звіт з практичної роботи.
Контрольні
питання
1.
Сформулюйте визначення методології IDEF0.
2.
Назвіть базові принципи
моделювання процесів, що були реалізовані
у IDEF0.
3.
Назвіть чотири типи
обертів, які застосовуються для опису входів і виходів у стандарті IDEF0.
4.
Назвіть, що саме
дозволяє моделювати нотація IDEF0.
5.
Що саме представляє
собою функціональний блок?
6.
Що представляє собою принцип функціональної декомпозиції?
